Відносини, що виникають у зв’язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби відповідно до частин другої статті 5 Закону України «Про державну службу» (далі – Закон) регулюються цим Законом, крім випадків, коли врегулювання таких питань передбачено спеціальними законами. Таким чином, необхідно враховувати норми спеціальних законів, які визначають діяльність окремих державних органів, як, наприклад: «Про прокуратуру», «Про Державне бюро розслідувань», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про дипломатичну службу», «Про Національну поліцію», «Про службу в органах місцевого самоврядування» тощо.
Варто зазначити, що згідно з частиною третьою статті 5 Закону у частині відносин, не врегульованих цим Законом, на державних службовців поширюється дія норм законодавства про працю.
До законодавства про працю належать Кодекс законів про працю України, Закон України «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та інші. Звертаємо увагу, що у разі, коли нормами Закону окреслено порядок реалізації відповідних правовідносин, будь-яке додаткове, подвійне або застосування норм законодавства про працю за аналогією не допускається. Так, якщо види дисциплінарних стягнень, які застосовуються до державних службовців визначено у статті 66 Закону, то норми статті 147 Кодексу законів про працю України щодо стягнень до працівників за порушення трудової дисципліни не можуть бути застосовані.
Особливим є питання щодо захисту права на державну службу.
У разі порушення наданих Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, відповідно до статті 11 Закону може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. Скарга подається у письмовій довільній формі безпосередньо керівнику державної служби у відповідному органі і не потребує будь-якого інформування, погодження або візування безпосереднім керівником такого державного службовця. Подаючи відповідну скаргу, державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів. Керівник державної служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення). У разі неотримання в установлений частиною третьою статті 11 Закону строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби, державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
Також до суду державним службовцем, згідно з положеннями статті 78 Закону, може бути оскаржене рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Скарга подається протягом 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення.
Звертаємо увагу, що Законом України від 19 вересня 2019 року № 117 - ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» внесено зміни до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу», зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, позбавлений повноважень із розгляду відповідних скарг державних службовців та направлення вимог державним органам та їх посадовим особам про скасування рішень з питань державної служби, що суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу. Таким чином, оскарження відповідних рішень керівника державної служби можливе лише у судовому порядку.
У зв’язку з цим роз’яснюємо, що згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Для цього державний службовець, який бажає оскаржити рішення або дії суб’єкта владних повноважень, вправі звернутись до окружного адміністративного суду за вибором позивача за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача з адміністративним позовом, що має відповідати вимогам статей 160, 161 названого Кодексу.
Згідно з частиною п’ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
_03_03.png)
